Середа, 21.08.2019, 08:50
Вітаю Вас Гість | RSS

Загальноосвітня школа I-III ступенів №1 м.Селидового

Ласкаво просимо на наш сайт !!!!!

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 424
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
<
Форма входу

Випускники 2010

                     

         

Школа… Шкільні роки… Їх неможливо забути! Тут, у шкільних стінах, ми навчилися кохати по-справжньому. Кохати першого вчителя, перше прочитане слово або вірш, першу посмішку директора… Як радісно було нам у школі, коли у віконце класної кімнати заглядає кучерявий промінчик сонця. Саме шкільні роки запамятаються  найбільше, бо тут ми розбили перше скло, лопнули перший мяч і постояли в кабінеті директора. Мабуть треба перепросити вчителів за те, голосне сопіння під час сну на уроках… Та вже час..Час казати : « Прощавай, школо!» Так важко…Дух перехоплює від хвилювання…Час побажати нашим вчителям ясного сонечка та  ванільного аромату хмар, легкої та прямої дороги, терпіння та удачі, яскравих посмішок.

Бажаю, щоб вам , вчителі,  співали соловї, щоб ви раділи від райдуги після дощу, від простого слова « кохаю», бо я Вас  кохаю! Дякую ,Вам, низький Вам уклін!                                                                                                              

                                                                                                                                                 Панасенко Наталя.



Вот и прошло 10 лет. И теперь мы, кто-то с робостью, кто-то с сомнением, а кто-то с уверенностью, заносим руку, чтобы перелистнуть эту огромную и невероятно значимую страницу нашей жизни. За все это время школа заняла свое место в жизни каждого: для нас  она  стала чем-то намного большим, чем просто учебным заведением. И уходить из нее грустно. Ведь, покидая ее, мы оставляем здесь частичку себя.  Именно благодаря школе мы выросли и стали такими, какие мы есть сейчас. В ней было все: радости и разочарования, удачи и полные провалы... Но я благодарна судьбе за то, что я училась именно в этой школе, что сейчас я такая, какая я есть, что эта школа была по-настоящему моей школой.  Школьные годы, как и страницы интересной книги, заканчиваются незаметно. И, как и в любом романе, приходит время ставить финальную точку. Этой - то точкой и является потрясающий праздник Последнего звонка, такой весёлый и печальный. Последний раз нас провожают внимательные и ласковые глаза учителей, последний раз мы получаем столько искренних улыбок от тех, кто всё это долгое время был с нами… Целое море цветов и воздушных шариков. И непонятно, чего же хочется больше: смеяться или плакать. Это необъяснимое чувство великой радости и вселенской грусти, вдруг нахлынув огромной волной, разносится по школьному двору  и, коснувшись каждого, никого не оставит равнодушным. Мы прощаемся со школой навсегда, но и навсегда оставляем частицу своего сердца, свою улыбку и блеск наших глаз.

А сейчас... А сейчас мы скажем: «Прощай, школа». И скажем это с улыбкой. А после непременно добавим: «Здравствуй, новая жизнь!»

Галкина Марина.

 


               
   Минули вже 10 рок
iв після того, як я пішла в школу. Я памятаю досi, як мене вели старшокласники на першому дзвонику. І ось я вже сама старшокласниця. Я хочу сказати спасибі  своій першій вчительці - Тетяні Іванівні. Я досі памятаю ті три класи.  І взагалі всім вчителям ВЕЛИКЕ СПАСИБІ!!!  Хочу побажати здоров’я, щастя,  щоб були гарні,  гідні учні, щоб було у вас все добре!!!!!!!!!!  

P.S     Велике Вам СПАСИБІ!                                                                                                                                                                 Ставицька Анна


         

       Любі Вчителя ми вдячні за те що ви з самого раннього дитинства навчали, оберігали, допомагали стати нам добрими людьми. Ми николи не забудемо ці школьні роки, ці коридори, класи і парти, і вас. А якби хотілося знову піти у перший клас, пройти за руку з вчителем на перший урок та прожити ці роки знову. Хочу висловити слова подяки вчителям і нашому шановному директору. За те, що нам так добре навчалось у  цій школі. Тамара Миколаївна була нашою берегинею. Я  дякую нашій першій вчительці Валентині Андріївні, вона нас виховувала з першого класу. Ми були її пташенятами. Здавалося нас так багато, а вона одна, але вона давала ладу кожному. А після третього класу ми пішли в пятий клас. І з  нами була Тетяна Анатоліївна. З нею ми вже з кожним   роком ставали дорослішими. У нас в школі були і сльози,і радощі... Я люблю нашу школу…

                                                                                                                                                                                                    Логвіна Р.

 

                           Я хочу вам сказать, что 11 класс это не шутка. В нём нужно учиться, любыми способами  выбивать себе оценки и вбивать себе знания, иначе завалите ЗНО и упустите свой шанс, и все усилия школы будут зря. Уважайте и любите учителей, они делают всё ради вашего блага, но они тоже люди, могут обидеться. Делайте всё, что они от вас требуют, тогда жизнь в школе и после неё станет намного легче.

         Я желаю всем выпускникам этого года крепкого здоровья, удачи во всех делах и во всех начинаниях. творческих успехов, хорошо сдать экзамены, выбрать правильную дорогу в жизни и никогда не сворачивать с намеченного пути, найти много новых друзей и, конечно же, не забывать своих старых. Всего Вам наилучшего.                                                  

                                                                                                                 Нагуляк Маша

                                                  

Пошук
Календар
«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Друзі сайту









Copyright MyCorp © 2019
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz